блюз
(англ. blues — сум) — лірична пісня американських негрів, для якої властиві синкопований ритм, поліритмія, ковзаючі, не фіксовані пониження ступенів (на III і IVступенях мажору), що утворюють 9-тоновий 'блюзовий'лад, імпровізаційність виконання. Значною мірою Б. суттєво вплинув на формування джазу та джазової музики, де існують як вокальна, так і інструментальна форма. Найбільш розповсюджена, класична форма Б.- дванадцятитактовий період з трьох фраз по чотири такти кожна: перші чотири такти — на тонічній основі; по два — на субдомінанті й тоніці; ще по два — на домінанті й тоніці. Зустрічаються й інші форми Б. Жанрові особливості Б. використовували Дж.Гершвін ('Рапсодія в стилі блюз'), М.Равель (Соната для скрипки та фортепіано), Д.Мійо та інші композитори.
Значення в інших словниках
- блюз — блюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- блюз — -у, с. 1》 Парний бальний танець вільної композиції типу повільного фокстроту. 2》 Одна з форм джазової музики (попервах – сумна лірична пісня чорношкірих американців). Великий тлумачний словник сучасної мови
- блюз — БЛЮЗ, у, ч. 1. Сольна лірична пісня американських негрів, відома з XIX ст. В основі сучасної поп- і рок-музики лежить негритянський блюз або білий американський рок-н-рол (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- блюз — (англ. blues, від blue devils – меланхолія, журба) пісня або танець американських негрів, що виконується в повільному темпі. Словник іншомовних слів Мельничука
- блюз — осн. музична форма в джазі, витоки якої в народних піснях афроамериканців; постійна гармонічна схема (12 тактів), характерні інтервали (знижені 3 і 7 рівні діапазону); на базі ритмічного блюзу постав rhythm and blues. Універсальний словник-енциклопедія