бліцкриг

БЛІЦКРИ́Г, у, ч.

Блискавична війна, розрахована на капітуляцію противника в найкоротший термін унаслідок раптового нападу і швидкого просування вглиб країни.

Наприкінці 30-х років стратегічною доктриною Німеччини була теорія “блискавичної війни” – бліцкригу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. бліцкриг — бліцкри́г іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бліцкриг — -у, ч. Блискавична війна: авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни.  Великий тлумачний словник сучасної мови