бліцкриг
БЛІЦКРИ́Г, у, ч.
Блискавична війна, розрахована на капітуляцію противника в найкоротший термін унаслідок раптового нападу і швидкого просування вглиб країни.
Наприкінці 30-х років стратегічною доктриною Німеччини була теорія “блискавичної війни” – бліцкригу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бліцкриг — бліцкри́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бліцкриг — -у, ч. Блискавична війна: авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни. Великий тлумачний словник сучасної мови