бліцкриг
бліцкри́г
-у, ч.
Блискавична війна: авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бліцкриг — бліцкри́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бліцкриг — БЛІЦКРИ́Г, у, ч. Блискавична війна, розрахована на капітуляцію противника в найкоротший термін унаслідок раптового нападу і швидкого просування вглиб країни. Наприкінці 30-х років стратегічною доктриною Німеччини була теорія “блискавичної війни” – бліцкригу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах