бліцкриг

бліцкри́г

-у, ч.

Блискавична війна: авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бліцкриг — бліцкри́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бліцкриг — БЛІЦКРИ́Г, у, ч. Блискавична війна, розрахована на капітуляцію противника в найкоротший термін унаслідок раптового нападу і швидкого просування вглиб країни. Наприкінці 30-х років стратегічною доктриною Німеччини була теорія “блискавичної війни” – бліцкригу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах