бобир

БОБИ́Р, я́, ч., розм.

Дрібна прісноводна риба родини окуневих з великими колючими плавцями; йорж.

Васюренко кинув пійманого бобиря у воду й почвалав додому (В. Підмогильний);

У басейні Дніпра водяться: верховодка, щипавка, бобир тощо (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бобир — боби́р іменник чоловічого роду, істота риба діал.  Орфографічний словник української мови
2. бобир — -я, ч., діал. Дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бобир — ЙОРЖ (дрібна прісноводна риба родини окуневих), БОБИ́Р діал. Любить вона готувати юшки з риби тато приносить йоржів та окунів (Є. Гуцало); Вже й день мина. Рибалка грима, Піймавши бобирів штук п'ять (С. Воскрекасенко).  Словник синонімів української мови
4. бобир — Боби́р, -ря́; бобирі́, -бирі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бобир — БОБИ́Р, я́, ч., діал. Дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж. Тут [у басейні Дніпра] водяться:.. верховодка, щипавка, бобир тощо (Наука.., 10, 1960, 31).  Словник української мови в 11 томах