бобир
БОБИ́Р, я́, ч., розм.
Дрібна прісноводна риба родини окуневих з великими колючими плавцями; йорж.
Васюренко кинув пійманого бобиря у воду й почвалав додому (В. Підмогильний);
У басейні Дніпра водяться: верховодка, щипавка, бобир тощо (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бобир — боби́р іменник чоловічого роду, істота риба діал. Орфографічний словник української мови
- бобир — -я, ч., діал. Дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бобир — ЙОРЖ (дрібна прісноводна риба родини окуневих), БОБИ́Р діал. Любить вона готувати юшки з риби тато приносить йоржів та окунів (Є. Гуцало); Вже й день мина. Рибалка грима, Піймавши бобирів штук п'ять (С. Воскрекасенко). Словник синонімів української мови
- бобир — Боби́р, -ря́; бобирі́, -бирі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бобир — БОБИ́Р, я́, ч., діал. Дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж. Тут [у басейні Дніпра] водяться:.. верховодка, щипавка, бобир тощо (Наука.., 10, 1960, 31). Словник української мови в 11 томах