1. Орфографічний словник української мови

бобир

боби́р

іменник чоловічого роду, істота

риба

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бобир — -я, ч., діал. Дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бобир — БОБИ́Р, я́, ч., розм. Дрібна прісноводна риба родини окуневих з великими колючими плавцями; йорж. Васюренко кинув пійманого бобиря у воду й почвалав додому (В. Підмогильний); У басейні Дніпра водяться: верховодка, щипавка, бобир тощо (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. бобир — ЙОРЖ (дрібна прісноводна риба родини окуневих), БОБИ́Р діал. Любить вона готувати юшки з риби тато приносить йоржів та окунів (Є. Гуцало); Вже й день мина. Рибалка грима, Піймавши бобирів штук п'ять (С. Воскрекасенко). Словник синонімів української мови
  4. бобир — Боби́р, -ря́; бобирі́, -бирі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бобир — БОБИ́Р, я́, ч., діал. Дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж. Тут [у басейні Дніпра] водяться:.. верховодка, щипавка, бобир тощо (Наука.., 10, 1960, 31). Словник української мови в 11 томах