богара
БОГАРА́, и́, ж., збірн.
1. Неполивні землі, придатні для використовування під посів без зрошування, перев. у Середній Азії.
Сучасні біогеографи вважають, що кількасот міліметрів опадів достатньо для успішного вирощування на богарі баштанних культур (з газ.).
2. Посіви на цих землях.
Богарні посіви відіграють надзвичайно важливу роль у посушливих районах Азії, і неврожай богари часто призводить до голоду (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)