богатирський
БОГАТИ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до богати́р.
Богатирськими щитами Всі дороги аж дзвенять (В. Симоненко);
У легендах і переказах народ вихваляє людську силу, підносить її на богатирський п'єдестал (з навч. літ.);
Богатирські ігри;
// Стос. до богатиря, пов'язаний з ним.
Богатирський епос.
2. Такий, як у богатиря, власт. богатиреві; могутній, великий.
Кажуть, що цей чоловік був богатирської сили, височенний, широкоплечий, не всякий кінь його на собі витримував (з легенди);
Випростався [Кузьменко] на весь свій богатирський зріст (А. Головко);
Солонець – богатирської статури, повновидий, поважний, статечний козак (Ю. Мушкетик);
Богатирська сила;
Богатирське здоров'я.
Словник української мови (СУМ-20)