богатирський
БОГАТИ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до богати́р.
До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів (Бажан, І, 1946, 115).
2. Такий, як у богатиря, власт. богатиреві; могутній, великий.
Випростався [Кузьменко] на весь свій богатирський зріст (Головко, II, 1957, 545).
◊ Богати́рський сон — дуже міцний, глибокий сон.
Мій приятель заснув богатирським сном (Донч., VI, 1957, 366).
Словник української мови (СУМ-11)