богемний

БОГЕ́МНИЙ, а, е.

Який характеризує богему; пов'язаний з богемою.

Не маючи вельможних меценатів, Гашек свідомо обрав позицію богемного гульвіси і кмітливого бешкетника (із журн.);

Одна вельми відома в одеській богемній публіці дама зауважила, що на вечірці надто мало світла (з газ.).

Значення в інших словниках

1. богемний — боге́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. богемний — -а, -е. Прикм. до богема 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови