богобоязний

БОГОБОЯ́ЗНИ́Й, я́зна́, я́зне́.

Те саме, що богобоязли́вий.

Краса – то омана, а врода – марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

[Мусій:] Жив я собі смирно та тихо, як належить всякому християнинові і богобоязному чоловікові (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. богобоязний — богобоя́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. богобоязний — -а, -е, заст. Те саме, що богобоязливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богобоязний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. богобоязний — БОГОБОЯ́ЗНИЙ, а, е, заст. Те саме, що богобоязливий. [Мусій:] Жив я собі смирно та тихо, як належить всякому християнинові і богобоязному чоловікові (Марко Кропивницький, II, 1958, 87).  Словник української мови в 11 томах
5. богобоязний — Богобоязливий, богобоязний, -а, -е = богобійний Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.  Словник української мови Грінченка