богобоязно

БОГОБОЯ́ЗНО.

Присл. до богобоя́зни́й.

Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. богобоязно — богобоя́зно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. богобоязно — заст. Присл. до богобоязний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богобоязно — БОГОБОЯ́ЗНО, заст. Присл. до богобоязний. Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 252).  Словник української мови в 11 томах
4. богобоязно — Богобоязливо, богобоязно нар. = богобійно.  Словник української мови Грінченка