богобоязно
БОГОБОЯ́ЗНО.
Присл. до богобоя́зни́й.
Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богобоязно — богобоя́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- богобоязно — заст. Присл. до богобоязний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богобоязно — БОГОБОЯ́ЗНО, заст. Присл. до богобоязний. Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 252). Словник української мови в 11 томах
- богобоязно — Богобоязливо, богобоязно нар. = богобійно. Словник української мови Грінченка