1. Словник української мови в 11 томах

богобоязно

БОГОБОЯ́ЗНО, заст. Присл. до богобоязний.

Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобоязно — богобоя́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. богобоязно — заст. Присл. до богобоязний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богобоязно — БОГОБОЯ́ЗНО. Присл. до богобоя́зни́й. Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. богобоязно — Богобоязливо, богобоязно нар. = богобійно. Словник української мови Грінченка