богобоязно

Богобоязливо, богобоязно

нар. = богобійно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобоязно — богобоя́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. богобоязно — заст. Присл. до богобоязний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богобоязно — БОГОБОЯ́ЗНО. Присл. до богобоя́зни́й. Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. богобоязно — БОГОБОЯ́ЗНО, заст. Присл. до богобоязний. Він богобоязно звів своє око в небесний простір (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 252). Словник української мови в 11 томах