богоматір
БОГОМА́ТІР, тері, ж. (з великої літери).
Те саме, що Богоро́диця.
Баба Ганна поставила свічку перед образом Богоматері (М. Стельмах);
Знаменом-паладіумом, заповітною святинею Запоріжжя став образ Богоматері Скорботної (із журн.);
* У порівн. Молодиця, як Богоматір, нахилилась над дитям і воно заспокоїлось... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)