богослужебний
БОГОСЛУЖЕ́БНИЙ, а, е.
Те саме, що богослужбо́вий.
Читання учено з богослужебних книг, особливо Часослова і Псалтиря (І. Крип'якевич);
В світлиці нема жодної книги – ні світської, ні богослужебної, ні духовної (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)