богослужбовий

БОГОСЛУЖБО́ВИЙ, а, е.

Стос. до богослужіння, признач. для нього.

З Київської колегії вийшли такі знавці грецької і латинської мов, як Єпифаній Славинецький і Арсеній Сатановський, що брали активну участь у перекладі й виправленні богослужбових книг у Москві (з наук. літ.);

Пам'ятки XI ст., особливо пам'ятки богослужбового вжитку, писані розкішним великим, так званим уставним письмом (з навч. літ.);

Молитовник містить молитви як приватного, так і богослужбового характеру (із журн.).

Значення в інших словниках

1. богослужбовий — богослужбо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. богослужбовий — -а, -е. Стос. до богослужби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богослужбовий — БОГОСЛУЖБО́ВИЙ, а, е. Стос. до богослужби. З Київської колегії вийшли такі знавці грецької і латинської мов, як Єпіфаній Славинецький і Арсеній Сатановський, що брали активну участь в перекладі і виправленні богослужбових книг у Москві (Іст. УРСР, І, 1953, 207).  Словник української мови в 11 томах