бод
БОД, а, род. мн. бо́дів і бод, ч., техн.
1. Одиниця швидкості телеграфування.
На честь Жана Бодо, французького винахідника телеграфу, назвали одиницю швидкості передачі інформації – бод (з наук.-попул. літ.).
2. В обчислювальній техніці – одиниця швидкості передачі інформації.
Модуль відрізняється широким діапазоном швидкостей передачі даних – від 1200 до 115 200 бод (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)