бод
БОД, а, род. мн. бо́дів і бод, ч., техн.
1. Одиниця швидкості телеграфування.
На честь Жана Бодо, французького винахідника телеграфу, назвали одиницю швидкості передачі інформації – бод (з наук.-попул. літ.).
2. В обчислювальній техніці – одиниця швидкості передачі інформації.
Модуль відрізняється широким діапазоном швидкостей передачі даних – від 1200 до 115 200 бод (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бод — бод іменник чоловічого роду одиниця швидкого телеграфування Орфографічний словник української мови
- бод — -а, ч., спец. Одиниця швидкості передавання інформації; 1 бод відповідає 1 біту за секунду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бод — рос. бод (англ. baud) — одиниця швидкості передачі інформації, 1 бод = 1 біт/с. Eкономічна енциклопедія