божествити

БОЖЕСТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. божествля́ть; недок., кого, рідко.

Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось, як Бога, схилятися перед ким-небудь.

На фронті він тужив за своєю любою дружиною, яку на віддалі починав просто-таки божествити (В. Підмогильний);

Шевченко, якого вона [Леся Українка] божествила, тільки за ранньої пори її творчості мав на неї безпосередній стилістичний вплив (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. божествити — божестви́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. божествити — -влю, -виш; мн. божествлять; недок., перех. заст. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як Бога, схилятися перед ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. божествити — див. обожнювати  Словник синонімів Вусика
4. божествити — ЛЮБИ́ТИ (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-, чого-небудь), ЖА́ЛУВАТИ, ДИ́ХАТИ ким, чим, КОХА́ТИ рідко, ПОЛЮБЛЯ́ТИ розм., ДОЛЮ́БЛЮВАТИ розм., ДОЛЮБЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. божествити — БОЖЕСТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. божествля́ть; недок. перех. заст. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як бога, схилятися перед ким-небудь.  Словник української мови в 11 томах