бозна
БО́ЗНА, присл., розм.
Невідомо.
Принцеса може чудесно сама чекати Страховища й визволяти свою коронку, не затримуючи бозна для чого людину... (В. Винниченко);
Йому [Максимові] починало вже здаватись, що він іде так бозна й відколи (І. Багряний);
// у знач. пред.
Бозна, чи тут краще було, чи в хаті Килини Івановни [Іванівни], повній диму (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)