Словник української мови в 11 томах

бозна

БО́ЗНА, присудк. сл., розм., заст. Невідомо.

Бозна чи тут краще було, чи в хаті Килини Івановни, повній диму (Мирний, І, 1954, 149).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бозна — присудк. сл., розм. Невідомо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бозна — БО́ЗНА, присл., розм. Невідомо. Принцеса може чудесно сама чекати Страховища й визволяти свою коронку, не затримуючи бозна для чого людину... (В. Винниченко); Йому [Максимові] починало вже здаватись, що він іде так бозна й відколи (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. бозна — див. невідомо  Словник синонімів Вусика
  4. бозна — Бо́зна, бозна коли́, бозна що́, бозна де́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)