бозна-звідки
БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ, присл., розм.
Невідомо звідки.
Бозна-звідки, мов з моря блакиті.., вигулькнули веселі Дніпрові гори (М. Коцюбинський);
Таке почуття охоплювало її раптово, підкравшись бозна-звідки, руки в неї опускалися, серце бралося тривогою, вона кидала роботу і йшла шукати Тимка (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)