бозна-коли
БО́ЗНА-КОЛИ́, присл., розм.
Невідомо коли.
Під частоколом стояв русин-купець, обличчя обгоріле, засмалена сорочка, борода бозна-коли голена (Б. Лепкий);
Потім вони знайшли велику, заметену снігом копицю старого, бозна-коли і ким нагребеного сіна, наносили туди ще хмизу і кілька оберемків сухого бур'яну (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)