бойкотист

БОЙКОТИ́СТ, а, ч., розм.

Учасник бойкоту.

Як політик я насамперед централіст і лише потім бойкотист (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бойкотист — бойкоти́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови