бойкотист

БОЙКОТИ́СТ, а, ч., розм.

Учасник бойкоту.

Як політик я насамперед централіст і лише потім бойкотист (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойкотист — бойкоти́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови