бойкот
БОЙКО́Т, у, ч.
Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою чи окремою особою.
У 1902 р. селяни розпочали масовий бойкот жнив, що охопив понад 100 тис. сільськогосподарських робітників у великих маєтках Східної Галичини (з наук. літ.);
Студенти, переконавшись, що бойкот малоефективний, перейшли до вироблення пропозицій щодо створення справжнього самоврядування (з газ.);
// розм. Припинення стосунків з ким-небудь як міра покарання, знак протесту та ін.
Жахливий бойкот і прокльони, якими братство загрожувало своєму свавільному членові, вмить оберталися на мильні бульбашки (З. Тулуб);
Цілий місяць між ними взаємний бойкот (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойкот — бойко́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бойкот — Форма економічної та політичної боротьби, що заключається у повній або частковій відмові від відносин з іншими особами, організаціями або державами, від участі у яких-небудь організаціях... Словник із соціальної роботи
- бойкот — -у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. || розм. Припинення стосунків з ким-небудь як міра покарання, знак протесту та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бойкот — (англ. bоycott) 1. прийом політичної та економічної боротьби, який полягає у припиненні відносин з державою, окремими особами, в ігноруванні їх. 2. цілеспрямована кампанія, спрямована на переконання людей не вести торгівлю з фірмою, що зайнята у трудовому спорі. Економічний словник
- бойкот — бойко́т (англ. boycott) 1. Спосіб політичної або економічної боротьби, цю полягає в повній або частковій відмові від зносин з будь-якою особою, організацією, державою, від участі в тих або інших організаціях, органах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- бойкот — Бойко́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бойкот — БОЙКО́Т, у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. Пітер і Москва, майже всі більшовики були за бойкот III Думи.. Словник української мови в 11 томах
- бойкот — рос. бойкот (англ. boycott від прізвища управителя маєтку Ч.-К. Бойкота, щодо якого в 1880 р. вперше в історії ірландські орендарі застосували цей захід) —... Eкономічна енциклопедія