бойкот

рос. бойкот

(англ. boycott від прізвища управителя маєтку Ч.-К. Бойкота, щодо якого в 1880 р. вперше в історії ірландські орендарі застосували цей захід) — 1. Спосіб політичної чи економічної боротьби, що полягає в повному або частковому припиненні відносин з будь-якою особою, організацією, державою, а також у застереженні від участі в діяльності тих або інших організацій, органів на знак протесту. 2. Відмова, утримання населення від участі у виборах до представницьких установ.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойкот — БОЙКО́Т, у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою чи окремою особою. У 1902 р. селяни розпочали масовий бойкот жнив, що охопив понад 100 тис. Словник української мови у 20 томах
  2. бойкот — БОЙКО́Т, у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. Пітер і Москва, майже всі більшовики були за бойкот III Думи.. Словник української мови в 11 томах
  3. бойкот — Бойко́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бойкот — -у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. || розм. Припинення стосунків з ким-небудь як міра покарання, знак протесту та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бойкот — бойко́т (англ. boycott) 1. Спосіб політичної або економічної боротьби, цю полягає в повній або частковій відмові від зносин з будь-якою особою, організацією, державою, від участі в тих або інших організаціях, органах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бойкот — (англ. bоycott) 1. прийом політичної та економічної боротьби, який полягає у припиненні відносин з державою, окремими особами, в ігноруванні їх. 2. цілеспрямована кампанія, спрямована на переконання людей не вести торгівлю з фірмою, що зайнята у трудовому спорі. Економічний словник
  7. бойкот — бойко́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. бойкот — Форма економічної та політичної боротьби, що заключається у повній або частковій відмові від відносин з іншими особами, організаціями або державами, від участі у яких-небудь організаціях... Словник із соціальної роботи