бойлер
БО́ЙЛЕР, а, ч.
Пристрій для нагрівання води (перев. парою) в системах теплопостачання й гарячого водопостачання.
У найхолодніші дні завод додає в бойлер гостру пару, що дає змогу підтримувати постійно нормальну температуру в теплицях (з наук. літ.);
Воду для басейну готують у спеціальному цеху. Спершу звичайну водопровідну воду нагрівають у бойлерах до 70 градусів, а потім спрямовують у змішувачі, де доводять до 24–27 градусів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)