бойківський

БО́ЙКІВСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до бо́йки і Бойківщина.

Хвіст бартки показував на захід – се означало йти у бойківські гори, зав'язувати стосунки з невідомими людьми... (Г. Хоткевич);

Бойківська хата мала, як правило, одну житлову кімнату з невеликими віконцями і піччю (з публіц. літ.);

Бойківський край – то мальовничі гірські та підгірські місцевості, переважно вкриті лісами (із журн.);

Бойківський діалект.

Значення в інших словниках

1. бойківський — бо́йківський прикметник бойкі́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бойківський — -а, -е. Прикм. до бойки. Бойківський діалект.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бойківський — Бо́йківський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. бойківський — БО́ЙКІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бо́йки. Бойківський діалект.  Словник української мови в 11 томах
5. бойківський — Бойківський, -а, -е Къ бойку относящійся, ему принадлежащій. Желех.  Словник української мови Грінченка