бойовитий
БОЙОВИ́ТИЙ, а, е.
Сміливий, рішучий, здатний до бою.
Усні й письмові джерела свідчать про те, що наші предки були бойовитими і працелюбними людьми (з публіц. літ.);
Особливо втішив бойовитий настрій, з яким підопічні Олега Блохіна відіграли матч (з газ.);
Взагалі гра до її припинення мала цілком бойовитий характер (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)