бойовитий

БОЙОВИ́ТИЙ, а, е.

Сміливий, рішучий, здатний до бою.

Усні й письмові джерела свідчать про те, що наші предки були бойовитими і працелюбними людьми (з публіц. літ.);

Особливо втішив бойовитий настрій, з яким підопічні Олега Блохіна відіграли матч (з газ.);

Взагалі гра до її припинення мала цілком бойовитий характер (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойовитий — -а, -е. Сміливий, рішучий, здатний до бою. Великий тлумачний словник сучасної мови