бойовитість
БОЙОВИ́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. бойови́тий.
Цей рік став також періодом перевірки професійних спілок на бойовитість, солідарність, здатність реально захищати права та інтереси працівників (з газ.);
Лікарі засвідчили більшу бойовитість і кращу вправність прихильників здорового способу життя (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)