болотяник
БОЛОТЯ́НИК, а, ч.
У міфології слов'ян – істота, яка живе в болоті, має вигляд чоловіка з довгими руками, тіло якого вкрите густою сірою шерстю, а нижче спини – хвіст гачком.
Отож, Бог скинув чорта та злих духів з неба, і кожен із них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав “Амінь”, то хто де був, там і залишився: у воді – водяник, у болоті – болотяник, у лісі – лісовик... (з легенди);
А в болоті живе болотяник – такий замурзаний та вкаляний... (Б. Грінченко);
Власне, болотяник тим і відрізняється від водяного духа, що не вбиває своїх відвідувачів, але й не відпускає їх на свободу (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)