Словник української мови у 20 томах

болштихель

БОЛШТИ́ХЕЛЬ, я, ч.

Граверний інструмент із заокругленим жалом.

У гравіруванні заокруглень застосовують болштихель або зубило аналогічної форми (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. болштихель — болшти́хель (від нім. Ball – м’яч, куля і Stichel – різець) граверний інструмент з напівкруглим жалом.  Словник іншомовних слів Мельничука