боляче
БО́ЛЯЧЕ.
Присл. до боля́чий.
Під лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів... Що дуже сонечко і світить, і пече: І гаряче, і боляче (Л. Глібов);
Тверді міцні пальчики боляче стиснули мою руку (Леся Українка);
Маковей почув, що за спиною в нього .. боляче б'ється автомат (О. Гончар);
У Маріїній голові тоскно й боляче вертілося усвідомлення безглуздої, такої неймовірно безглуздої поразки (з публіц. літ.);
// у знач. пред.
Буває часом боляче, як восени деревам, Коли вгинається плече під тягарем життєвим (М. Рильський);
Знову Зінька лишилася вдома, і так часом їй боляче, так тоскно буває на душі, що хочеться рвати на собі волосся (А. Шиян);
Мені було боляче, невимовно боляче, Ніби тріснуло світове склепіння й розсипалося дрібними скалками (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)