болільник
БОЛІ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що уболіва́льник 1.
Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи. Болільники уважно стежать за їх грою (А. Головко);
Матч [футбольний] закінчився перемогою господарів поля, і болільники розходились у піднесеному настрої (Ю. Збанацький);
Слова “нокаут”, “нокдаун” з мови боксерів відомі не тільки спортсменам, але й болільникам (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)