болільник

БОЛІ́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Те саме, що уболіва́льник 1.

Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи. Болільники уважно стежать за їх грою (А. Головко);

Матч [футбольний] закінчився перемогою господарів поля, і болільники розходились у піднесеному настрої (Ю. Збанацький);

Слова “нокаут”, “нокдаун” з мови боксерів відомі не тільки спортсменам, але й болільникам (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

болільник — болільник чи вболівальник? Як наголошує мовознавець Олександр Пономарів, в українській спортивній термінології не без впливу російської мови незаслужено міцні позиції посідає слово болільник – пристрасний прихильник спортивних змагань. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
болільник — болі́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
болільник — Болільник чи вболівальник? «Болільники довго не могли заспокоїтись після поразки «Динамо», — читаємо в одному періодичному виданні, а в другому: «Обличчя вболівальників красномовно свідчать про напругу й драматизм подій... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
болільник — -а, ч., розм. Те саме, що уболівальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
болільник — хохл. (болельщик) журбач Словник чужослів Павло Штепа
болільник — УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. Словник синонімів української мови
болільник — БОЛІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Завзятий любитель спортивних змагань, що пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з команд; уболівальник. Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи. Словник української мови в 11 томах