болільник

болільник чи вболівальник?

Як наголошує мовознавець Олександр Пономарів, в українській спортивній термінології не без впливу російської мови незаслужено міцні позиції посідає слово болільник – пристрасний прихильник спортивних змагань. Закономірним у такому значенні є вболівальник (уболівальник), що походить від дієслова вболівати (уболівати) – переживати за щось, співчувати, піклуватися, дбати. Лексема боліти означає “давати відуття фізичного болю, завдавати страждань”. Від нього навряд чи доцільно утворювати болільник у спортивному розумінні. Тож це слово є невмотивованою калькою російського болельщик. Невмотивованою через те, що витісняє закономірне українське вболівальник (уболівальник). Керуючись лексичними й семантичними нормами нашої літературної мови, маємо писати й казати: палкий уболівальник (не болільник) футболу; на стадіоні зібралися найзавзятіші вболівальники (не болільники).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болільник — болі́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. болільник — Болільник чи вболівальник? «Болільники довго не могли заспокоїтись після поразки «Динамо», — читаємо в одному періодичному виданні, а в другому: «Обличчя вболівальників красномовно свідчать про напругу й драматизм подій... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. болільник — -а, ч., розм. Те саме, що уболівальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. болільник — хохл. (болельщик) журбач Словник чужослів Павло Штепа
  5. болільник — БОЛІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що уболіва́льник 1. Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи. Болільники уважно стежать за їх грою (А. Словник української мови у 20 томах
  6. болільник — УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. Словник синонімів української мови
  7. болільник — БОЛІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Завзятий любитель спортивних змагань, що пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з команд; уболівальник. Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи. Словник української мови в 11 томах