бомбити
БОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. бомбля́ть, недок., кого, що.
Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь.
Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: – Мабуть, міст бомбитимуть (А. Шиян);
* Образно. Агроном бомбив людей своїми ідеями про всебічну механізацію, хімізацію та електрифікацію (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)