бомбити

(-блю, -биш) недок.

1. що; крим. Обкрадати (помешкання, офіс тощо). Заробляли вони на інших справах. Торгівля викраденими автомобілями, запчастинами. "Бомбила" команда також помешкання (СМ, 6.03.1998). СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 111.

Значення в інших словниках

1. бомбити — бомби́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. бомбити — [бомбитие] боумбл'у, -биш, -биемо, -биете; нак. -би, боумб'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. бомбити — -блю, -биш; мн. бомблять, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бомбити — БОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. бомбля́ть, недок., кого, що. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: – Мабуть, міст бомбитимуть (А. Шиян); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. бомбити — БОМБАРДУВА́ТИ, БОМБИ́ТИ розм., БОМБУВА́ТИ рідко. Коли почалася війна, він одвіз своїх маленьких дочок на село до батька, бо Київ уже бомбардували і діти не висиплялися ночами, плакали, почали хворіти (В.  Словник синонімів української мови
6. бомбити — БОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. бомблять, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: — Мабуть, міст бомбитимуть (Шиян, Гроза.., 1956, 617).  Словник української мови в 11 томах