бомбоприціл
БОМБОПРИЦІ́Л, у, ч., ав.
Оптичний пристрій на борту літака для наведення авіабомб або торпед на наземні чи морські цілі.
Бомбоприціл монтувався на підлозі кабіни й під час польоту зсувався ліворуч, щоб не обмежувати огляд (із журн.);
Бомбоприціл був у штурмана, а бомбометання з пікірування здійснював пілот, користуючись звичним стрілковим прицілом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)