бомкнути
БО́МКНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до бо́мкати.
Здається, торкне тебе хтось необачно – і тріснеш, як обірвана струна, тільки бомкне (Є. Доломан);
Не встигли й озирнутися, як у морозному повітрі глухо бомкнув дзвін (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)