бомкнути

БО́МКНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до бо́мкати.

Здається, торкне тебе хтось необачно – і тріснеш, як обірвана струна, тільки бомкне (Є. Доломан);

Не встигли й озирнутися, як у морозному повітрі глухо бомкнув дзвін (М. Циба).