бомолох
БОМОЛО́Х, а, ч.
У давньогрецькій комедії – блазень, образ простодушного хитруна.
Бомолох був смішний не лише сам по собі, але й розкривав смішне в інших комічних типах і життєвих явищах, відображених у комедії (з наук.-попул. літ.);
Звичайні фігури фольклорної гри – це злодій, учений шарлатан-лікар, блазень (бомолох), що отримує перемогу над своїми антагоністами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me