Значення в інших словниках
-
бон —
Чим розрізняються іменники бон, бона, бонна? Змістом, який вони передають. Бон уживається переважно в множині – бони. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісосплаві. Бона – грошовий документ.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
бон —
бон іменник чоловічого роду плавуча огорожа
Орфографічний словник української мови
-
бон —
БОН – БОНА – БОННА Бон, -а, переважно в мн. -и, -ів. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісосплаві. Бона. Грошовий документ. Бонна. Вихователька (переважно іноземна) дітей у багатих сім’ях; гувернантка.
Літературне слововживання
-
бон —
див. бони I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бон —
(голл. boom, букв. – колода) 1. Плавучі загородження для захисту гаваней, портів і інших морських об’єктів від проникнення кораблів, мін, торпед противника. 2. Плот, до якого швартують невеликі судна. 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бон —
Первісна релігія тибетців; складає комплекс вірувань і обрядів, близьких до шаманства; з VII ст. поступово витіснена буддизмом; залишки збереглися на сх. і пд. околицях Тибету.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бон —
Бон, бо́на; бо́ни, -нів (грош. квиток, фр. le bon)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бон —
БОН див. бо́ни.
Словник української мови в 11 томах
-
бон —
бон (бом, бум) (голл. — запор, замок) 1. Закріплена якорями плавуча загорожа поперек річки, що виконується зі скріплених між собою човнів, плотів, просмолених діжок, колод.
Архітектура і монументальне мистецтво