боніфікація
БОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., екон.
1. Доплата до ціни товару, фактична якість якого перевищує передбачену угодою чи стандартом.
Пільги встановлюються лише в тих випадках, коли передбачається їх відшкодування – боніфікація за рахунок бюджету Європейського Союзу (з газ.).
2. Повернення податків, стягнених з експортованих товарів з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку.
Боніфікацію застосовують з метою економічного стимулювання експорту вітчизняних товарів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)