бонітувати
БОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, спец.
Оцінювати групи біологічних об'єктів або угідь для визначення їх господарського використання.
На племінних фермах відлучених ягнят зважують і бонітують (з наук. літ.);
Клас сім'ї, яку бонітують, установлюють на основі оцінки медопродуктивності, сили бджолиних сімей перед головним медозбором та зимостійкості відповідно до визначених вимог (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)